Зрада: покарання чи благословення?

Зрада: покарання чи благословення?

Статистика зрад в світі, на жаль не втішна. З цим злим звіром стикається майже кожне друге подружжя або пара. Зрада це не просто втрата кохання, це наче втрата себе, відчуття своєї гідності. Це найболючіша та найтаємничіша тема. Про неї не прийнято та соромно відверто говорити.

Зрада ранить у самісіньке серденько і залікувати цю рану неможливо. Шок, заперечення, огида, тривога, страх. Що далі? Майбутнє наче розчиняється в густому тумані цих неприємних відчуттів.

Пережити зраду досить не просто, бо рій думок, цунамі із суміші гніву та страху змиває найтепліші спогади та викликає люту ненависть чи то до себе, чи то до зрадника.

« - Я дізналася про коханку, знайшовши їх листування, він писав їй те, чого мені ніколи не говорив, він не жалів на неї грошей, дарував подарунки. А нам з дітьми іноді докоряв, що ми дармоїди. Дітям уваги майже не приділяв, на роботі затримувався вже давно. Я взяла на себе усі домашні справи і з дітьми також, щоб йому не заважати і не відволікати, бо він багато працює. А виявилося, що він просто розважав свою коханку. Я не знаю, що робити, він все заперечує, каже, що я багато чого вигадую, розлучення не хоче, говорить, що любить. А я не знаю як житиму з цим, дуже боляче, хочу розлучення. Тому і прийшла до вас, бо сама відчуваю, що не впораюсь, немає рішучості та мужності, відчуваю себе ганчіркою якоюсь. Мені здається, що я себе взагалі перестала поважати, якось огидно іноді в дзеркало дивитись, чим я гірша неї? Я не знаю, що я робила не так? Чому він мене зрадив? Як пробачити цю зраду? Я ж все для нього! Чи зможу я колись його пробачити? Мені дуже страшно та навіть соромно. – сказала жінка на ту сторону екрану, вмиваючись рясними сльозами.

– Я навіть не уявляю, що ви зараз відчуваєте, але бачу як вам боляче і це нормальні почуття в такій ситуації. Будь- ласка плачте, не зупиняйте себе. Зрадивши вам, ваш чоловік, відвернувся не від вас, а від самого себе. Часто це пошук не заміни дружині, а скоріше, пошук якоїсь нової сторони самого себе і це не означає, що він не винен. В суспільстві прийнято звинуватити невдалі стосунки, або нестачу сексу або навіть саму жінку в тому, що її зрадили, мовляв, чогось недодала. Це набагато простіше, ніж розвернутися в середину і подивитися в лице своїх важких амбіцій та бажань. Але це не правильно. Ви не маєте себе ні з ким порівнювати, бо ви це ви, і не маєте себе звинувачувати, бо причина, скоріше, не в вас.

– Знаєте, я відчувала,що він зраджує але гнала від себе цю думку. Через 20 років подружнього життя я вже, мабуть, нікому не потрібна, але вже нікого й не хочу. Дітей шкода, що бачать усі ці суперечки. Я ненавиджу його, не можу знаходитися з ним в одному домі.

Не знаю чи можливо налагодити відносини після зради…

– А що можна зробити, щоб якийсь час ви могли побути самі?

- Не знаю, може кудись поїхати- сказала жінка, витираючи сльози, - але я не знаю як з дітьми бути, хіба відвезти до бабусі.

– Добре, вам дійсно потрібне перезавантаження, побути наодинці, поплакати, погорювати, десь себе пожаліти, постраждати, поміркувати, десь побувати, змінити хоча б на пару днів обстановку, згадати про себе, емоції трохи стихнуть, тоді буде легше прийняти рішення .І діти вас не бачитимуть в такому стані.

– Так, ви знаєте, я вже забула, що таке бути самій, робити те, що подобається, я вже навіть не знаю чого я хочу, бо треба думати про всіх навколо та приділяти їм час та увагу.

– Розчинятись в інших людях це погана справа, згодна з вами. Коли забуваєш про себе або забиваєш на себе, то живеш життям інших. Скажіть, я впевнена, у вас є щось таке, що вам подобається робити?

– Так, раніше мені подобалось малювати, я навіть мріяла стати художницею, але після весілля на це вже не було ні часу ні бажання, чоловік забирав багато уваги, ми постійно десь бували, кудись їздили, діти з’явилися, я стала домогосподаркою і вже дуже давно не малювала, батьки казали, що це якась марна трата часу, це малювання, чоловік теж серйозно не сприймав та не підтримував. Колись навіть була думка може на дизайнера піти повчитись, але якось весь час було не до своїх забаганок.

– Давайте з вами домовимось: на ці декілька днів, в поїздку ви візьмете з собою фарби, листи і будете малювати. Не важливо що, просто малюйте, не контролюйте свою руку, нехай вона сама робить мазки, відпустіть та спробуйте отримати від самого процесу задоволення. Просто зупиніться на цей час лише на собі. А потім вирішите, що будете робити далі.

– Я спробую – говорить жінка, з ледь помітними іскрами надії в своїх очах та легкою посмішкою.

У нас ще було декілька зустрічей, і героїня моєї статті все ж таки знайшла в середині себе мужність та сили спробувати пробачити ,зберегти та трансформувати свої відносини з чоловіком. Бо сама так вирішила. Це була її велика та глибока внутрішня робота, робота чоловіка у відносинах ,та бажання обох спробувати зберегти сім’ю. І у них все вийшло. Але так буває дуже рідко.

Через пару років у жінки емоційні гойдалки взагалі припинились, вона опанувала нову професію веб -дизайнера та влаштувалась до іноземної компанії на роботу. Багато чого їм прийшлося змінити в собі та своєму житті.

Пробачити можна лише тоді, коли партнер визнає свою провину і йде на зустріч в трансформації відносин, показує своїми діями, що йому дійсно це потрібно і важливо. Чи не трапиться з героїнею це знову? Ніхто не знає, бо що коїться в голові іншої людини, не знає навіть вона сама.

Сьогодні я знаю людину достатньо для того, щоб нам було добре разом, але яка я буду через рік, який він буде через рік, я не знаю, і чи буде нам добре разом тоді, я теж не знаю, бо світ змінюється, а з ним змінюємось ми.

Моя героїня пішла важким шляхом, але це зробило її тільки сильнішою, мудрішою, впевненішою та вільною в середині.